суббота, 31 марта 2012 г.

Осінь


Сиділа кішка (ну й нахаба)
На підвіконні, як кульбаба.
Руда-вогонь! Від самих вушок
до лапок (кігтів і подушок).

Світило жовте тепле сонце,
 І ціпом стукало в віконце.
З дерев летіло жовте  листя,
Шукало жовтого прихистя.

Побігла кішка по стежині,
Неначе золотій ковдрині.
Сміялась осінь жовто-мило,
Опале листя шелестіло.

Ішов  по воду жовтий хтось,
Кудись сопів спокійний лось.
На гойдалці забутій дітьми,
Захованій в рудому вітті
Сиділа осінь, грала соло,
Байдужа, що зима вже скоро.

Комментариев нет:

Отправить комментарий