среда, 7 марта 2012 г.

Зустріч


Ти кинеш мені «Привіт».
Усе, як завжди  - нічого.
Спадає з замерзлих віт
Сніг прямо тобі під ноги.

Згадаєш як день  - була,
Згадаєш, як сон – любила.
Тоді клекотіла гроза,
Як стала тобі не мила.

Підеш собі, як ішов,
Підеш, і не озирнешся,
Лиш гаряче хлине кров
На склеєне скотчем серце. 

2 комментария: